Чи може канабіс боротися з депресією?

Депресія — одне з найпоширеніших психічних розладів у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 280 мільйонів людей страждають від депресивних станів. На відміну від звичайного смутку або тимчасового спаду настрою, депресія може суттєво впливати на якість життя, порушуючи сон, апетит, когнітивні функції та соціальні взаємодії. Традиційні методи лікування включають антидепресанти та психотерапію, але їхня ефективність не завжди відповідає очікуванням, особливо при стійких формах розладу.

У пошуках ефективних методів лікування вчені все частіше звертають увагу на канабіс. Ця рослина, відома своїми розслаблювальними властивостями, давно привертала інтерес завдяки вмісту активних сполук, таких як ТГК і КБД. Але чи справді канабіс здатний полегшити симптоми депресії, чи його вплив — це лише міф, підживлений популярною культурою та анекдотичними свідченнями? Розглянемо це питання з наукової точки зору, спираючись на дані останніх досліджень, щоб зрозуміти, чи може канабіс стати новим інструментом у боротьбі з депресією.

Канабіс і нейрохімія мозку

Основні активні сполуки канабісу — це канабіноїди, насамперед дельта-9-тетрагідроканабінол (ТГК) і канабідіол (КБД). Ці речовини взаємодіють з ендоканабіноїдною системою організму, яка регулює безліч процесів: настрій, апетит, сон, больовий поріг і реакцію на стрес. Ендоканабіноїдна система включає рецептори CB₁ і CB₂, розташовані в різних частинах мозку та тіла. Рецептори CB₁ зосереджені переважно в центральній нервовій системі й беруть участь у модуляції когнітивних функцій, емоцій та сприйняття болю, тоді як CB₂ здебільшого знаходяться в периферичній нервовій системі та пов’язані з імунними відповідями.

Дослідження показують, що ТГК здатний викликати ейфорійні стани, впливаючи на вивільнення дофаміну — нейромедіатора, відповідального за відчуття задоволення та мотивацію. Цей ефект зумовлений активацією CB₁-рецепторів у мезолімбічній дофамінергічній системі, особливо в області вентральної тегментальної зони. Однак цей ефект короткочасний і при регулярному вживанні може призводити до зниження чутливості до дофаміну, що потенційно погіршує настрій у довгостроковій перспективі. Така десенсибілізація дофамінових рецепторів може бути пов’язана з розвитком апатії, ангедонії та підвищеним ризиком депресивних станів у хронічних споживачів канабісу.

КБД, навпаки, не викликає ейфорії та має анксолітичні (протитривожні) й антидепресивні властивості. Він модулює активність серотонінових рецепторів, особливо 5-HT1A, які відіграють ключову роль у регуляції настрою та тривожності. Дослідження на тваринних моделях показують, що КБД може посилювати передачу серотоніну та чинити антидепресивну дію, подібну до ефекту селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Ба більше, КБД має нейропротекторну дію, знижуючи рівень запалення та оксидативного стресу, які також можуть сприяти розвитку депресії.

Цікаво, що КБД також впливає на рівень анандаміду — ендогенного канабіноїду, якого часто називають «молекулою блаженства». Він інгібує фермент FAAH, що відповідає за руйнування анандаміду, що призводить до збільшення його концентрації в мозку та потенційного покращення настрою. Цей механізм робить КБД перспективним кандидатом для терапії депресивних розладів, особливо у випадках, коли традиційні методи лікування не дають бажаного результату.

Що кажуть дослідження?

Наукові дані щодо впливу канабісу на депресію неоднозначні. У 2018 році в журналі Journal of Affective Disorders було опубліковане дослідження, у якому взяли участь понад 12 тисяч осіб. Результати показали, що канабіс може тимчасово знижувати симптоми депресії, тривожності та стресу. Учасники відзначали швидке покращення настрою та зниження рівня тривожності після вживання. Однак автори наголосили, що регулярне використання канабісу пов’язане з підвищеним ризиком розвитку депресивних станів у довгостроковій перспективі. Це може бути спричинене зміною регуляції нейромедіаторів і розвитком толерантності до психоактивних ефектів ТГК, що призводить до «зворотного ефекту» та погіршення емоційного стану.

Інші дослідження підтверджують, що КБД може бути безпечнішим і ефективнішим засобом для лікування депресії. У 2019 році в Brazilian Journal of Psychiatry було опубліковано роботу, в якій на тваринних моделях продемонстрували, що КБД має швидкий і стійкий антидепресивний ефект, порівнянний із традиційними антидепресантами, але без їхніх типових побічних ефектів, таких як сонливість, зниження лібідо та збільшення маси тіла. Механізм дії КБД включає модуляцію серотонінової активності та зменшення рівня запалення, що є особливо важливим, враховуючи зв’язок між хронічним запаленням і розвитком депресивних розладів.

Крім того, у 2020 році в Frontiers in Psychology було проведено систематичне оглядове дослідження, що охопило дані з понад 20 клінічних та лабораторних робіт. Огляд показав, що короткострокове використання канабісу справді може зменшувати симптоми тривожності та депресії, але регулярне споживання, особливо сортів із високим вмістом ТГК, підвищує ризик погіршення психічного здоров’я, зокрема розвитку залежності та когнітивних порушень.

Цікаво, що співвідношення ТГК і КБД відіграє ключову роль. Препарати з високим вмістом КБД і низьким ТГК демонструють кращі результати в контексті терапії депресивних станів, оскільки КБД може нейтралізувати небажані психоактивні ефекти ТГК. Проте досі не існує єдиної думки щодо точних дозувань і оптимальних схем застосування, що підкреслює необхідність подальших клінічних досліджень на людях.

Плюси та мінуси використання канабісу при депресії

Плюси:

• Швидке полегшення симптомів тривожності та стресу. Канабіс, особливо сорти з високим вмістом КБД, здатний знижувати рівень тривожності та викликати почуття розслаблення вже протягом кількох хвилин після вживання. Це може бути корисним у гострих ситуаціях, коли необхідне швидке зняття емоційного напруження.
• Покращення сну. Канабіноїди, такі як ТГК, можуть сприяти швидшому засинанню та покращенню якості сну, що важливо для людей із депресією, які часто страждають на безсоння. Поліпшення сну, у свою чергу, позитивно впливає на загальний психоемоційний стан.
• Підвищення апетиту в людей із депресивними розладами. Депресія нерідко супроводжується втратою апетиту, що призводить до зниження маси тіла та дефіциту поживних речовин. ТГК стимулює апетит завдяки активації гіпоталамуса, що може бути корисним для відновлення нормального харчування.

Мінуси:

• Ризик залежності, особливо при регулярному вживанні ТГК-вмісних продуктів. Хронічне використання канабісу може призвести до розвитку психологічної залежності, а в деяких випадках і до синдрому відміни, що супроводжується дратівливістю, безсонням та погіршенням настрою.
• Погіршення симптомів депресії в довгостроковій перспективі. Незважаючи на короткочасне поліпшення самопочуття, регулярне вживання канабісу може сприяти зниженню чутливості до дофаміну та інших нейромедіаторів, що підвищує ризик хронічної апатії, ангедонії та погіршення когнітивних функцій.
• Потенційне посилення тривожності та параної у схильних до цього людей. Високі дози ТГК можуть спричиняти посилення тривожності, панічні атаки й навіть параноїдальні стани, особливо у людей із генетичною схильністю до психічних розладів. Це особливо актуально для підлітків і молодих людей, у яких ще не завершилося формування нейронних зв’язків у мозку.

Кому може допомогти канабіс?

Канабіс може бути корисним людям із легкою формою депресії або тим, хто страждає на симптоми, пов’язані з хронічним стресом, тривожністю чи порушенням сну. У таких випадках короткострокове використання канабіноїдів, особливо з високим вмістом КБД, може сприяти стабілізації емоційного фону, зниженню рівня тривожності та покращенню загального самопочуття. Такі пацієнти часто відзначають відчуття розслаблення, покращення концентрації та зменшення психоемоційного напруження.

Водночас для пацієнтів із тяжкою клінічною депресією канабіс не є заміною традиційної терапії, що включає медикаментозне лікування (наприклад, антидепресанти з групи СІЗЗС, ТЦА) та психотерапію. Важкі форми депресивних розладів часто супроводжуються суїцидальними думками, вираженими когнітивними порушеннями та глибокими змінами нейрохімічного балансу, де необхідний комплексний підхід під наглядом психіатра. У таких випадках використання канабісу без медичного контролю може погіршити симптоматику та ускладнити діагностику.

Особливу увагу приділяють мікродозуванню КБД. Дослідження показують, що невеликі дози КБД (зазвичай у межах 5–20 мг на добу) можуть покращувати настрій, знижувати рівень тривожності та чинити м’який антидепресивний ефект без виражених побічних реакцій, таких як седативність або психоактивні ефекти, характерні для ТГК. Механізм дії мікродоз включає тонку модуляцію серотонінової та ендоканабіноїдної систем, що сприяє відновленню емоційного балансу без ризику розвитку толерантності.

Це відкриває нові можливості для розробки препаратів на основі канабісу для лікування психічних розладів. Наприклад, фармацевтичні форми КБД уже використовуються в низці країн для терапії резистентних форм епілепсії та розглядаються як перспективний засіб для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), соціальної тривожності та навіть деяких форм депресивних розладів. Однак для остаточних висновків необхідні подальші клінічні дослідження, спрямовані на визначення оптимальних дозувань, тривалості терапії та оцінку довгострокової безпеки використання канабіноїдів у психіатрії.

Висновок

Канабіс — не панацея від депресії. Його вплив на психічне здоров’я є багатогранним і залежить від безлічі факторів: дозування, співвідношення ТГК і КБД, форми споживання, частоти використання, а також індивідуальних особливостей організму, включаючи генетичну схильність до психічних розладів. У короткостроковій перспективі канабіс може полегшити симптоми тривожності, стресу та депресії, покращити сон і апетит. Однак ці ефекти часто є тимчасовими, і при регулярному вживанні існує ризик розвитку залежності, погіршення когнітивних функцій та посилення депресивних симптомів.

Для безпечного використання канабісу при депресії необхідна консультація з лікарем, особливо якщо йдеться про хронічні або важкі форми розладу. Самолікування без медичного контролю може не лише не принести бажаного результату, а й погіршити стан. Важливо враховувати як потенційні переваги, так і можливі ризики, пов’язані з психоактивною дією ТГК та індивідуальною реакцією на канабіноїди.

Майбутні дослідження допоможуть краще зрозуміти механізми дії канабісу на нейрохімію мозку, визначити оптимальні дозування та співвідношення активних речовин для мінімізації побічних ефектів. Наукові дані також дозволять розробити ефективніші та безпечніші методи терапії, які можуть інтегруватися в комплексний підхід до лікування депресії, включаючи медикаментозну терапію та психотерапевтичні інтервенції. У результаті це відкриє нові можливості для персоналізованої медицини та покращення якості життя пацієнтів із психічними розладами.

Джерела:

1. Cuttler, C., Spradlin, A., & McLaughlin, R. J. (2018). Cannabis use and depression: A longitudinal study of cannabis use frequency and depressive symptoms in a community sample. Journal of Affective Disorders, 241, 8–14.
2. Sales, A. J., Fogaça, M. V., Sartim, A. G., Pereira, V. S., & Guimarães, F. S. (2019). Antidepressant-like effect induced by Cannabidiol is dependent on brain serotonin levels. Brazilian Journal of Psychiatry, 41(5), 516–521.
3. Turna, J., Patterson, B., & Van Ameringen, M. (2020). Is cannabis treatment for anxiety, mood, and related disorders ready for prime time? Depression and Anxiety, 37(8), 796–806.