Що робити, якщо домашній улюбленець з'їв канабіс?

Сцена: ви повертаєтесь додому після довгого дня, мріючи нарешті розслабитися, і раптом бачите, що ваш улюблений пес або кіт з виглядом абсолютного задоволення доїдає необачно залишений на столі брауні або гризе шматочок гашишу. Перше, що спадає на думку — паніка. Що робити? Бігти стрімголов до ветеринара чи чекати, поки тварина "відпустить"? Наскільки це взагалі небезпечно? Можливо, все обійдеться легким переляком, а можливо — йдеться про серйозну загрозу здоров’ю вашого пухнастого друга? У цій статті розберемо, що на сьогодні відомо науці про вплив канабісу на домашніх тварин, які симптоми можуть свідчити про інтоксикацію, які фактори впливають на тяжкість стану і найголовніше — як правильно діяти, якщо ваш улюбленець таки "спробував на зуб" ваш канабіс.

Чому тварини їдять канабіс?

Існує кілька пояснень:

• Цікавість — особливо у цуценят і кошенят.
• Привабливий запах. Особливо у сортів з яскраво вираженими фруктовими або солодкими терпенами (лімонен, мирцен, ліналоол).
• Поведінкові проблеми — наприклад, компульсивне поїдання неїстівних предметів (пікацизм).
• Бажання зняти біль — рідкісні випадки, коли тварина інтуїтивно шукає полегшення.

Однак важливо розуміти: інстинктів на "лікування канабісом" у тварин немає. Це не "природний лікар", а скоріше випадкова помилка.

Чому канабіс небезпечний для тварин?

Передусім важливо усвідомити, що речовини, які містяться в рослині, діють на людей і тварин зовсім по-різному. Основний психоактивний компонент марихуани — тетрагідроканабінол (ТГК) — взаємодіє з канабіноїдними рецепторами CB₁ і CB₂, які є як у людини, так і у тварин. Але розподіл і щільність цих рецепторів у них суттєво відрізняються. Наприклад, у собак концентрація CB₁-рецепторів у мозку в 10 разів вища, ніж у людини. Це означає, що навіть незначна кількість ТГК здатна викликати в них тяжку інтоксикацію з серйозними наслідками для здоров’я.

Крім того, на відміну від людей, тварини не мають психоемоційного "захисту", який дозволяє людині усвідомити й хоча б частково контролювати свій змінений стан. Для них раптовий потік відчуттів, спричинений ТГК, стає джерелом сильного стресу, страху й паніки. Вони не розуміють, що з ними відбувається, і не можуть "розслабитися й почекати", як це зробила б людина. Тому те, що людині може здатися "невинним кайфом", для собаки чи кота часто обертається справжнім стражданням і нерідко — загрозою для життя. Особливо це стосується дрібних порід собак і молодих тварин, у яких навіть мікродози здатні викликати гостру токсичну реакцію.

Коли панікувати не варто

Гарна новина: якщо ваш улюбленець з’їв ще зростаючий кущ канабісу або необроблені, не проліковані шишки, то в більшості випадків серйозної загрози для його здоров’я немає. Справа в тому, що в свіжій рослині основна психоактивна речовина — тетрагідроканабінолова кислота (THCA) — перебуває в неактивній формі. Щоб перетворитися на добре відомий психоактивний ТГК, THCA має пройти процес декарбоксилювання — простіше кажучи, «активації» за допомогою високої температури (наприклад, при курінні, вейпінгу або приготуванні канна-їжі). Тому сира рослина або непроліковані шишки не містять активного ТГК, і при поїданні у свіжому вигляді психоактивного ефекту зазвичай не виникає.

Однак навіть у такому випадку повністю розслаблятися не варто. По-перше, у рослині крім THCA містяться й інші сполуки, які у великих дозах можуть подразнювати шлунок або викликати легкий розлад травлення у чутливих тварин. По-друге, якщо улюбленець з’їв багато сировини, можливі механічні проблеми, наприклад, закупорка кишківника.

Що варто зробити:

• За можливості з’ясуйте, скільки саме рослини з’їв улюбленець.
• Поспостерігайте за його станом протягом 6–12 годин: чи немає млявості, блювоти, тремору, зміни ходи.
• Для профілактики можна дати сорбент (наприклад, активоване вугілля або ентеросгель) для зв’язування можливих подразнюючих речовин. Дозування краще уточнити у ветеринара, але орієнтовно активоване вугілля дають із розрахунку 1–2 г на кг маси тварини.
• Слідкуйте за питним режимом: вода має бути у вільному доступі, особливо якщо з’явився розлад травлення.

Якщо тварина активна, їсть, п’є і поводиться як завжди — найімовірніше, все обійдеться без наслідків. Але при появі дивної поведінки (сильна сонливість, хитка хода, посмикування м’язів, відмова від води) краще негайно звернутися до ветеринара.

Яка кількість канабісу може бути небезпечною?

Варто розуміти, що універсальної «безпечної» дози канабісу для тварин не існує. Чутливість до ТГК у домашніх улюбленців, особливо у собак, дуже висока, і навіть мінімальні кількості можуть призвести до тяжких симптомів інтоксикації.

За даними Американського товариства запобігання жорстокому поводженню з тваринами (ASPCA), клінічні ознаки отруєння у собак можуть виникати вже при дозах від 0,3 мг ТГК на кілограм маси тіла. Для розуміння: якщо ваш улюбленець важить усього 5 кг, небезпечною може виявитися доза у 1,5 мг ТГК — це приблизно стільки, скільки міститься в невеликому шматочку «с’їстівного» з високим вмістом канабіноїдів або в кількох міліграмах концентрату.

Ще більш тривожний факт: дози понад 3 мг/кг вважаються потенційно смертельно небезпечними. Тобто для собаки вагою 10 кг смертельна доза може становити всього 30 мг ТГК — це кількість, яку легко можна отримати при випадковому поїданні потужного екстракту або порції едіблсу.

Особливо вразливими є:

• Дрібні породи собак (чим менша вага, тим вища концентрація речовини на кг маси);
• Цуценята й кошенята, чия нервова система ще не повністю сформована;
• Похилі або хворі тварини, особливо з проблемами серця або печінки, які не можуть ефективно метаболізувати токсин.

Таким чином, навіть якщо вашому улюбленцю «перепала» крихта від канна-печива чи частина пролитої настоянки, ризики серйозної інтоксикації вкрай високі. При будь-якій підозрі на поїдання канабісу краще не гадати, а одразу зв’язатися з ветеринаром і повідомити можливу дозу та вагу тварини.

Що відбувається в організмі улюбленця після поїдання канабісу?

Після того як тварина проковтнула канабіс — будь то сушена шишка, харчовий продукт із канабіноїдами чи настоянка — тетрагідроканабінол (ТГК) та інші активні речовини починають всмоктуватися в кров через шлунково-кишковий тракт. Цей процес може тривати від 30 до 90 хвилин залежно від форми канабісу, кількості з’їденого та особливостей метаболізму тварини.

Щойно ТГК потрапляє у кров, він розноситься по організму й насамперед проникає в мозок, де зв’язується з канабіноїдними рецепторами CB₁. Саме ці рецептори відповідають за зміну поведінки, координації рухів, свідомості та реакції на зовнішні подразники.

На відміну від людини, у собак і котів відсутня ефективна ферментна система, здатна швидко розщеплювати й виводити ТГК. Їхній організм буквально «застрягає» в токсичному процесі, тому дія канабіноїдів у тварин триває значно довше. Середній час виведення може становити від 12 до 36 годин, а в тяжких випадках — до 72 годин і більше. Відомі випадки, коли симптоми інтоксикації зберігалися до трьох діб, особливо якщо тварина отримала високу дозу або якщо йдеться про концентровані продукти, такі як олії чи екстракти.

Отже, в організмі улюбленця ТГК:

1. Всмоктується через ШКТ упродовж першої години-півтори.
2. Досягає мозку, де починає впливати на нервову систему.
3. Довго циркулює в крові, спричиняючи стійку інтоксикацію.
4. Повільно метаболізується, оскільки у собак і котів немає повноцінної ферментної системи для швидкої нейтралізації канабіноїдів.

Тому, навіть якщо перші симптоми здаються «легкими», важливо пам’ятати, що ефект може посилюватися і зберігатися впродовж доби й більше, і в цей час тварина потребує нагляду, спокою, а іноді — медичної допомоги.

Симптоми отруєння канабісом у тварин

Симптоматика отруєння канабісом у домашніх тварин може суттєво відрізнятися — від легкої до загрозливої для життя, залежно від кількості з’їденого, ваги улюбленця, його віку, загального стану здоров’я та індивідуальної чутливості. У деяких тварин симптоми з’являються вже через 30–60 хвилин після поїдання, в інших ознаки розвиваються поступово.

До основних ознак канабіноїдної інтоксикації у собак і котів належать:

• Атаксія (хитка хода) — одна з найхарактерніших ознак. Тварина не може втримати рівновагу, її «веде», вона може падати або сидіти, широко розставивши лапи, щоб не впасти. Ноги «роз’їжджаються» в сторони, спостерігається невпевнена, нетипова хода.
• Летаргія, млявість — улюбленець виглядає надмірно сонним, «загальмованим», може не реагувати на голос, команди, спроби підняти його. Іноді тварина просто лежить, не реагуючи навіть на сильні подразники.
• Блювота та слинотеча — частий симптом подразнення шлунково-кишкового тракту, особливо якщо з’їдено велику кількість рослинного матеріалу.
• Порушення серцевого ритму — частіше спостерігається брадикардія (уповільнене серцебиття), але в деяких випадках можлива й тахікардія (прискорене серцебиття).
• Дезорієнтація, страх, паніка — тварина не впізнає господаря, може метатися по кімнаті, ховатися, видавати незвичні звуки, виявляти ознаки страху або агресії. Деякі тварини стають полохливими, в інших спостерігається заціпеніння або ступор.
• Тремор, посмикування м’язів, судоми — при вищих дозах, особливо у дрібних або чутливих тварин. Можуть виникати неконтрольовані посмикування кінцівок або голови.
• Гіпотермія (зниження температури тіла) — небезпечний симптом. Температура може знижуватися нижче 37°C, тварина стає холодною на дотик, особливо вуха, лапи, хвіст.
• Розширені зіниці, ністагм (швидкі, мимовільні рухи очей) — зіниці широко відкриті, погляд «скляний», можливі посмикування очей у боки.
• У тяжких випадках:
• Кома — повна втрата свідомості, відсутність реакції на подразники.
• Угнічене дихання — рідке або поверхневе дихання, аж до зупинки.
• Летальний наслідок (вкрай рідкісний, але зафіксований у літературі) — найчастіше при масивному передозуванні концентратами або канна-їжею з високим вмістом ТГК.

Якщо у вашого улюбленця спостерігається хоча б частина цих симптомів — це привід негайно звернутися до ветеринара. Навіть якщо здається, що «він просто поводиться дивно», зволікання може коштувати життя, особливо у дрібних собак, кошенят і цуценят.

Що робити, якщо улюбленець з’їв канабіс?

Передусім — не панікуйте. Навіть якщо симптоми здаються серйозними, за своєчасної та правильної допомоги у більшості випадків тварина повністю одужує. Головне — діяти швидко й грамотно. Нижче — покрокова інструкція, що робити, якщо ваш улюбленець випадково з’їв канабіс.

Оцініть стан тварини

Якщо тварина при свідомості, може стояти, ходити, реагує на голос, немає блювоти чи судом — у вас є час на подальші дії. Якщо ж тварина вже лежить без руху, не реагує, має судоми або задихається — негайно до ветеринара, не витрачаючи час на самостійні заходи.

Не викликайте блювоту самостійно!

Хоча при отруєннях часто рекомендують викликати блювоту, у випадку з канабісом це небезпечно. Причина в тому, що ТГК та інші канабіноїди — жиророзчинні речовини, і спровокована блювота може призвести до аспірації (потрапляння блювотних мас у легені), що спричиняє запалення легенів та інші ускладнення.

Негайно до ветеринара

Якщо є можливість — негайно в клініку. Обов’язково скажіть лікарю, що саме з’їла тварина. Не бійтеся зізнатися — канабіс добре відомий ветеринарам як причина отруєнь, це прискорить і полегшить діагностику та лікування.

Що можуть зробити в клініці:

• Промивання шлунка, якщо з моменту поїдання пройшло не більше 1–2 годин.
• Введення активованого вугілля для зв’язування ТГК і запобігання його подальшому всмоктуванню. Іноді вугілля дають повторно, щоб захопити токсини, що вже циркулюють у кишечнику (ентеросорбція).
• Крапельниці для підтримання водного та електролітного балансу, поліпшення виведення токсинів.
• Препарати для підтримки серцево-судинної системи (якщо спостерігаються порушення ритму).
• Протисудомні засоби, якщо є судоми чи тремор.
• Киснева підтримка, якщо спостерігається пригнічення дихання.
• Обігрів при гіпотермії (температура нижче норми).

Моніторинг.

Після надання першої допомоги тварина може залишитися в стаціонарі на 12–24 години, іноді довше — для спостереження за динамікою стану, моніторингу серцевої та дихальної функції.

Якщо немає доступу до ветеринара (наприклад, у віддаленій місцевості):

• Забезпечте спокій — приберіть яскраве світло, гучні звуки, уникайте зайвого подразнення, щоб не посилювати тривогу і стрес у тварини.
• Тепло — накрийте улюбленця ковдрою або покладіть поряд пляшку з теплою водою (обов’язково загорнуту в тканину), щоб запобігти переохолодженню, особливо якщо температура тіла знижена.
• Вільний доступ до води — обов’язково забезпечте тварині свіжу воду, щоб уникнути зневоднення, особливо якщо спостерігається блювота чи слинотеча.
• Дайте сорбент — за можливості введіть активоване вугілля або інший ентеросорбент (наприклад, ентеросгель), щоб зв’язати залишки токсинів у шлунку та кишечнику. Орієнтовна доза активованого вугілля — 1–2 г на 1 кг маси тіла. Сорбент можна розвести в невеликій кількості води та ввести за допомогою шприца без голки обережно в кут рота.
• Слідкуйте за диханням і серцебиттям — якщо дихання стає рідким, поверхневим, з паузами, якщо серце б’ється надто повільно, надто швидко або неритмічно — це критична ситуація, що потребує термінової професійної допомоги.

Важливо: Якщо стан погіршується — з’являються судоми, пригнічення свідомості, зупинка дихання — ситуація загрозлива для життя, і потрібна негайна ветеринарна допомога, навіть якщо для цього доведеться їхати до іншого міста.

Запам’ятайте: у більшості випадків за правильної підтримки тварини повністю одужують. Але ціна зволікання — здоров’я і життя вашого улюбленця.

Чи можна використовувати канабіс у ветеринарії?

Цікавий факт: КБД (канабідіол), на відміну від ТГК, не має психоактивного ефекту і останніми роками активно досліджується як потенційний засіб для лікування різних станів у тварин. У низці досліджень КБД демонструє перспективні результати при терапії артриту, хронічного болю, епілепсії, тривожності та порушень сну у собак і котів.

Вже сьогодні в деяких країнах доступні ветеринарні препарати на основі КБД, спеціально розроблені для тварин. Такі продукти:

• Не містять ТГК або містять його в суворо контрольованих мікродозах (менше 0,3%).
• Мають форму, зручну для дозування — краплі, жувальні таблетки, олії.
• Розроблені з урахуванням особливостей метаболізму у собак, котів та інших улюбленців.

Проте важливо розуміти, що офіційна реєстрація КБД-препаратів для тварин наразі відсутня у більшості країн світу. Це означає, що їх використання не схвалене ветеринарними службами, а виробники несуть обмежену відповідальність за можливі побічні ефекти.

Самостійне застосування канабісових олій, рослин, «домашніх» настоянок або екстрактів із високим вмістом ТГК категорично недопустиме! Навіть малі дози ТГК, допустимі для людини, можуть бути смертельно небезпечні для тварини. Крім того, навіть КБД у «людському» дозуванні може викликати негативні ефекти у тварин, адже їх ферментна система суттєво відрізняється від людської, а терапевтичний діапазон у тварин значно вужчий.

Якщо ви розглядаєте можливість застосування КБД для лікування тварини — обов’язково проконсультуйтеся з ветеринаром, який має досвід у цій темі. У жодному разі не експериментуйте самостійно.

Висновок: що запам’ятати?

Якщо ваш улюбленець з’їв канабіс — це привід для негайних дій, а не для сміху. Навіть мала кількість ТГК може спричинити тяжке отруєння, особливо у собак. Не варто сподіватися, що «само мине». Чим швидше ви надасте допомогу, тим вищі шанси, що тварина повністю відновиться без наслідків.

І нарешті, якщо в домі є улюбленці — зберігайте канабіс поза зоною доступу, зокрема у сміттєвих відрах, на столах, у контейнерах із продуктами й оліями. Піклування про безпеку — найкраща профілактика таких випадків.

Джерела:

1. Brutlag, A. G., & Hommerding, H. (2018). Toxicology of Marijuana, Synthetic Cannabinoids, and Cannabidiol in Dogs and Cats. Veterinary Clinics: Small Animal Practice, 48(6), 1089–1101.
2. Meola, S. D., Tearney, C. C., Haas, S. A., Hackett, T. B., & Mazzaferro, E. M. (2012). Evaluation of trends in marijuana toxicosis in dogs living in a state with legalized medical marijuana: 125 dogs (2005–2010). Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 22(6), 690–696.
3. Kogan, L. R., Schoenfeld-Tacher, R., & Hellyer, P. W. (2018). Canadian dog owners' use and perceptions of cannabis products. Journal of the American Holistic Veterinary Medical Association, 51, 26–33.