Сіра гниль, відома в наукових колах як ботритіс (Botrytis cinerea), — один із найпідступніших і найруйнівніших фітопатогенів, з якими стикаються культиватори канабісу. Цей грибок має виняткову агресивність і уражає рослини на різних стадіях їхнього розвитку — від вегетативного періоду до фінальної фази цвітіння. Потрапивши в сприятливі умови, він здатен стрімко поширюватися, знищуючи значну частину врожаю буквально за лічені дні. Висока адаптивність ботритісу до змін середовища робить його небезпечним противником як для промислових теплиць і великих відкритих плантацій, так і для невеликих домашніх гровів. За умов підвищеної вологості й недостатньої вентиляції ризик зараження зростає в рази, а боротьба з сірою гниллю перетворюється на справжню гонитву за виживанням.

Біологія та умови розвитку

Botrytis cinerea — типовий некротрофний гриб, що руйнує мертві та ослаблені тканини рослини, але за сприятливих умов здатен атакувати й здорові клітини. Цей фітопатоген має високу здатність до поширення, використовуючи повітряні потоки, краплі води, заражені інструменти й навіть комах як переносників спор. Основний механізм розмноження — конидії, дрібні спори, що формуються на міцелію й легко переносяться на значні відстані.

Розвиток гриба безпосередньо залежить від навколишнього середовища. Оптимальні умови включають підвищену вологість (від 50% і вище), слабку циркуляцію повітря та температуру в діапазоні 15–25°C. У таких умовах грибок активно проростає, формуючи сіруватий наліт, характерний для уражених тканин. Водночас ботритіс може перебувати в латентному стані — його спори залишаються життєздатними на рослинних рештках, у ґрунті чи на обладнанні протягом кількох місяців, а іноді й років, очікуючи сприятливих умов для активації.

Найбільшому ризику зараження піддаються рослини, ослаблені механічними пошкодженнями. Це можуть бути тріщини й розриви тканин через неправильне обрізання, рани, залишені шкідниками, опіки від надмірного освітлення або стрес, викликаний дисбалансом поживних речовин. Будь-яке порушення цілісності тканин стає вхідними воротами для інфекції, пришвидшуючи розвиток патогена. Саме тому профілактика відіграє ключову роль у боротьбі з сірою гниллю, особливо в умовах підвищеної вологості або щільної посадки рослин.

Ознаки зараження

Ранні стадії зараження Botrytis cinerea можуть залишатися непоміченими, особливо в умовах високої вологості, де грибок розвивається приховано. Перші симптоми часто проявляються у вигляді невеликих водянистих плям на листках, стеблах або черешках, які поступово темніють і некротизуються.

У міру прогресування хвороби уражені тканини покриваються характерним сірим пухнастим нальотом — це міцелій гриба, на якому утворюються спорангієносці з мільйонами спор. При дотику або русі повітря ці спори легко відокремлюються, пришвидшуючи поширення інфекції на сусідні рослини.

На квітучих рослинах ботритіс особливо небезпечний, оскільки уражає бутони й суцвіття. Інфіковані частини буріють, розм’якшуються й втрачають структуру, а при найменшому контакті можуть розсипатися в порох. Часто заражені ділянки набувають специфічного затхлого запаху, що сигналізує про глибоку стадію гниття.

Якщо не вжити своєчасних заходів, грибок може поширитися на стебло й кореневу зону, викликаючи стеблову гниль, що призведе до загибелі рослини. В умовах високої вологості та недостатньої вентиляції хвороба розвивається особливо стрімко, тому важливо регулярно оглядати рослини й оперативно видаляти уражені фрагменти.

Фактори ризику

Розвиток Botrytis cinerea залежить від багатьох зовнішніх чинників, що створюють сприятливе середовище для росту й поширення грибка. Ключовими з них є:

  • Висока вологість. Хоча грибок може активізуватися вже при вологості понад 50%, найнебезпечнішою вважається вологість від 60% і вище. За таких умов спори швидко проростають, а уражені тканини починають розкладатися.
  • Погана вентиляція. Недостатній рух повітря всередині гроубоксу, теплиці або навіть на відкритому повітрі за щільної посадки сприяє накопиченню вологи. Це створює сприятливе середовище для спор, які осідають на листках, стеблах і суцвіттях, швидко ініціюючи зараження.
  • Різкі перепади температури. Значна різниця між денною й нічною температурами призводить до утворення конденсату на рослинах, особливо в закритих просторах. Краплі води на листках і суцвіттях стають ідеальним середовищем для проростання спор Botrytis cinerea.
  • Густа листова маса. Надмірна кількість листя всередині крони обмежує циркуляцію повітря, сприяючи накопиченню вологи. У результаті всередині рослин формується мікроклімат з підвищеною вологістю, що суттєво підвищує імовірність зараження.
  • Фізичні пошкодження рослин. Будь-які механічні травми — розриви тканин після обрізання, рани від комах-шкідників, тріщини від перегинів або термічні опіки — відкривають прямий доступ патогену. Ботритіс використовує такі пошкодження як вхідні ворота для проникнення в рослину, провокуючи стрімке поширення інфекції.

Методи профілактики

Профілактика Botrytis cinerea — ключовий фактор збереження здорового врожаю. Комплексний підхід дозволяє мінімізувати ризик зараження та знизити втрати, спричинені сірою гниллю. Основні профілактичні заходи включають:

  • Контроль вологості. Оптимальний діапазон відносної вологості — 40–50%. У період цвітіння вологість слід знижувати до 40%, щоб запобігти накопиченню вологи в щільних суцвіттях. Використання осушувачів, грамотна система поливу та своєчасне усунення надлишкової вологи допомагають уникнути сприятливих умов для грибка.
  • Адекватна вентиляція. Хороша циркуляція повітря — один з головних інструментів боротьби з ботритисом. Установка витяжних вентиляторів, рівномірний розподіл повітряних потоків, а також використання циркуляційних вентиляторів всередині гроубоксу або теплиці значно знижують імовірність зараження.
  • Видалення уражених частин. При перших ознаках зараження інфіковані ділянки необхідно негайно вирізати стерильним інструментом, а потім утилізувати (найкраще — спалити). Залишати видалені фрагменти у гроубоксі або на ділянці категорично не можна — спори можуть поширитися на здорові рослини.
  • Обробка біофунгіцидами. Використання природних антагоністів Botrytis cinerea, таких як Trichoderma spp., Bacillus subtilis та інших корисних мікроорганізмів, допомагає створити захисний бар'єр проти патогена. Біофунгіциди особливо ефективні в рамках превентивних обробок.
  • Правильне обрізання. Регулярне проріджування нижніх та внутрішніх листків покращує повітрообмін, знижує вологість усередині крони та запобігає застою повітря, що сприяє розвитку грибкових захворювань. Важливо використовувати стерильний інструмент, щоб не занести інфекцію.
  • Контроль температури. Підтримання стабільних температурних умов без різких коливань допомагає уникнути утворення конденсату. Особливо важливо контролювати нічне охолодження, адже перепади температури можуть призвести до випадіння вологи на листках і суцвіттях, створюючи ідеальне середовище для спор Botrytis cinerea.

Лікування заражених рослин

Якщо Botrytis cinerea уже проник у гров, повністю викорінити його практично неможливо, але можна уповільнити розвиток інфекції та мінімізувати втрати врожаю. Важливо діяти швидко й комплексно:

  • Видалення уражених тканин. Усі інфіковані частини рослини (листя, стебла, суцвіття) необхідно негайно видалити стерильним інструментом. Ножиці або скальпель слід дезінфікувати після кожного зрізу, щоб не рознести спори на здорові ділянки. Видалені фрагменти не залишають у гроубоксі або на ділянці — їх необхідно утилізувати, найкраще — спалити.
  • Обробка біофунгіцидами. Після видалення заражених тканин проводиться обробка біологічними фунгіцидами. Найефективніші препарати на основі корисних мікроорганізмів, таких як Bacillus subtilis (Serenade) або Trichoderma harzianum (Trianum). Ці бактерії й гриби конкурують з Botrytis cinerea, пригнічуючи його розвиток і запобігаючи подальшому поширенню.
  • Застосування хімічних фунгіцидів. У крайніх випадках, якщо зараження має масовий характер, можливе застосування хімічних фунгіцидів. Найбільш поширені склади на основі міді (наприклад, бордоська суміш). Однак використання хімічних препаратів на квітучих рослинах вкрай небажане, адже їх залишки можуть зберігатися в суцвіттях і негативно впливати на кінцевий продукт.
  • Зниження вологості й покращення циркуляції повітря. Після обробки необхідно скоригувати умови навколишнього середовища. Вологість знижується до 40%, посилюється вентиляція, збільшується подача свіжого повітря. У закритих приміщеннях доцільно використовувати осушувачі та додаткові вентилятори для запобігання застою повітря.
  • Моніторинг і повторні обробки. Після першої обробки важливо ретельно слідкувати за станом рослин. За потреби через кілька днів проводять повторні обробки біофунгіцидами. Регулярні огляди дозволять вчасно виявити нові осередки зараження й не дати інфекції поширитися далі.

Лікування ботритиса — складне завдання, особливо якщо хвороба поширилася на квітучі рослини. Тому основний акцент завжди слід робити на профілактику, створюючи умови, несприятливі для розвитку грибка.

Вплив на врожай і якість канабісу

Botrytis cinerea не лише знищує врожай, а й робить його потенційно небезпечним для споживання. Грибок руйнує структуру рослинних тканин, спричиняючи гниття та втрату біоактивних сполук, включаючи канабіноїди й терпенові профілі, які визначають аромат і ефект канабісу. У результаті заражені суцвіття втрачають щільність, стають пухкими, вологими й швидко розкладаються.

Однак головна небезпека пов’язана не лише з втратою врожаю, а й із потенційними ризиками для здоров’я. Спори Botrytis cinerea і продукти його життєдіяльності можуть викликати серйозні респіраторні захворювання, особливо у людей з ослабленим імунітетом, астмою або хронічними легеневими патологіями. Вдихання спор або їх потрапляння в організм під час споживання зараженого канабісу може призвести до розвитку грибкових інфекцій, алергічних реакцій і токсикозу.

Заражені шишки не можна сушити, курити, вживати в їжу або використовувати для екстракції — наявність грибка робить їх непридатними для переробки навіть у масляні екстракти чи концентрати. Єдиний спосіб мінімізувати втрати — оперативне виявлення заражених ділянок і їхнє негайне видалення.

У комерційному вирощуванні інфіковані рослини підлягають суворому бракуванню, адже потрапляння зараженої сировини на ринок не лише погіршує репутацію виробника, а й становить серйозну загрозу для споживачів. У медичному канабісі наявність ботритису категорично неприпустима, оскільки навіть мінімальні сліди грибка можуть спричинити ускладнення в пацієнтів із ослабленим здоров’ям.

Тому контроль за умовами вирощування, суворі профілактичні заходи та своєчасне усунення осередків зараження — єдина гарантія збереження якості врожаю й безпеки кінцевого продукту.

Висновок

Ботритис — це не просто прикрість, а серйозна загроза для будь-якого гровера, будь то велике комерційне виробництво чи невеликий домашній гров. Його здатність швидко поширюватися, руйнувати рослини й робити врожай непридатним для споживання робить боротьбу з сірою гниллю одним із пріоритетних завдань у культивації канабісу.

Однак поява Botrytis cinerea не є неминучою. Грамотний контроль вологості, адекватна вентиляція, своєчасне видалення уражених тканин, застосування біофунгіцидів і регулярні профілактичні огляди рослин значно знижують імовірність зараження. Підтримання стабільного мікроклімату й правильна агротехніка створюють умови, у яких грибок просто не зможе розвиватися.

Зрештою, підготовлений гровер завжди буде на крок попереду цієї загрози. Знання механізмів поширення й ефективних методів боротьби дозволяє не лише захистити врожай, а й гарантувати безпеку кінцевого продукту. Сіра гниль — це виклик, але за належного підходу вона не стане фатальною проблемою.

Джерела:

  1. 5 tips to fight gray mold in cannabis. Greenhouse Grower.
  2. Botrytis in cannabis – bud rot / gray mold. DryGair.
Денис Сідович
  • 12 травня 2025
Активіст з боротьби за медичну легалізацію каннабісу в Україні, декриміналізацію на рекреаційне вживання, журналіст та автор багатьох статей, провідний експерт у галузі коноплярства.